Моя місія – показати на власному прикладі, що кожен може бути корисним для суспільства»

Успішна, самодостатня та цілеспрямована. Вона завжди знає, чого хоче і впевнено йде до поставлених цілей. Нею захоплюються та наслідують, бо її життя – щоденна праця над собою і для великих цілей.

Тетяна Чубак – директор з розвитку ТРЦ «Подоляни», президент благодійного фонду «Подоляни», Почесний консул Угорщини у  місті Тернополі та Тернопільській області.

Тетяно, нещодавно ви здобули перемогу у конкурсі «MrsUkraineWorld». Розкажіть, які у вас враження? Чи очікували на перемогу?

Насправді, коли мені запропонували взяти участь у конкурсі, я вагалась чи потрібно приймати пропозицію: по-перше я не звикла доводити щось комусь, для мене важливо, коли люди самі дають оцінку мені, як людині  та моїй діяльності.По-друге, було дуже мало часу для підготовки, а я дуже зайнята своєю основною діяльністю: розвитком ТРЦ Подоляни, діяльністю, як почесний консул, роботою над благодійними і соціальними проектами. Але мене підтрималиі в мене повірили сім’я та мійколектив, з такою підтримкоюя погодилась. Представляти Тернопільдля мене надзвичайно відповідально і велика честь.  Участь у кожному проєкті я розглядую, як можливість цікавих знайомств і спілкування, пізнання чогось нового і перспективи саморозвитку. Я не очікувала на перемогу на конкурсі, кожна учасниця заслуговувала на цю перемогу, і маю на увазі не лише красу, а й досягнення, таланти та особисті якості. Але я доклала максимум зусиль, щоб представити Тернопіль, як найкраще. Для мене титулMrs. Ukraine – це великий кредит довіри та відповідальність представляти вже Україну на міжнародному конкурсі. Я не хочу розчарувати українців та свою державу.

«Місіс Україна Всесвіт» – це конкурс краси?

Це конкурс не лише зовнішньої, а й внутрішньої краси, це конкурс про успіхи та досягнення. Основний меседж:«Яку користь принесла діяльність конкурсантки  для суспільства? Яка роль жінки у суспільстві. ». Тому, перемога – це ще один доказ того, що я живу не даремно.

Протягом року після конкурсу переможниця повинна реалізовувати ту програму, яку презентувала.Над чим працюєте ви зараз?

Моя програма реалізовується постійно, незалежно від конкурсу. Є безліч людей, які потребують нашої допомоги. Держава, на жаль, не може підтримати усіх…Найчастіше працюю з громадськими організаціями, школами, університетами, лікарнями, бібліотеками, бо розумію, скільки людей зможе скористатися цією допомогою.

Кожна людина може стати благодійником. Ми помиляємось, коли вважаємо, що благодійність потребує великих фінансів. Насправді, далеко не завжди допомога – це кошти. Благодійність – це деколи добре слово, підтримка, це Ваша праця на благо будинку чи вулиці, де живете. Навіть «маленька благодійність» може змінити світ на краще.

Я дуже хочу бути прикладом для інших жінок, щоб вони ставили цілі перед собою і досягали їх, розвивалися і були корисними суспільству.

Окрім такої класичної благодійності ви часто підтримуєте екологічні проекти. Один з них – «Озеленення планети». Чому потрібно долучатися до таких акцій?

Коли ми об’єднуємося, щоб висадити дерева, це теж благодійна місія, покликана залишити нашу планету чистою та гарною для майбутніх поколінь. Цим ми закладаємо основи здорової нації. Адже, збереження еко системи це не лише краса, це наше здоров’я, а також дім для безлічі тварин.

Я дуже люблю висаджувати дерева зі своїми дітьми і студентами. Тому що, коли дитинапосадить хоч одне дерево, то у лісічи у парку вона ніколи не знищить інше дерево, не нашкодить навколишньому середовищу. Дитина бачить, як це дерево росте, вона розуміє, що саме вона доклала зусиль, щоб воно було таким гарним і великим.Так, змалку ми привчаємо робити добро, допомагати. Такі проєкти не лише приносять користь нашій планеті, а й навчають – це головне.

Крім того, цьогоріч ми висадили дерева уБіблійному саду з Тернопільським національним педагогічним університетом. На жаль, не все зі списку рослин, згаданих у Біблії, ми змогли висадити через кліматичні особливості нашого регіону. Наприклад, олива чи гранат у нас не ростуть, але ми запропонували інші рослини – Райська яблуня, Манна небесна, самшит та інші, які згадуються у Біблії. Зі студентами Західноукраїнського національного університету ми висадили «Алею дружби», також скверики біля  Тернопільського національного технічного університету поповнилися магноліями, гортензіями, бузками, калинами та іншими рослинами.

В української нації є така хороша характерна риса – об’єднуватися заради спільної мети і допомоги ближньому. Ми це яскраво показали у 2014 році, коли молодь обрала рух України у напрямку Євросоюзу, ми усі об’єдналися підчас агресії на Сході, коли розпочалася війна…Я вірю, що українці можуть об’єднуватися також у грандіозні міжнародні проекти і змінювати світ на краще.

Як взагалі так сталося, що ви стали Почесним консулом Угорщини в Тернополі і Тернопільській області?

Паралельно з основною діяльністю, ще з 2008 року я є президентом благодійного фонду «Подоляни». Ідею створення такої благодійної організації ми з чоловіком Василем виношували давно. До нього, як до успішного та відомого підприємця, часто звертались за допомогою громадські, спортивні, освітні організації, сиротинці та люди, які опинились у скрутному становищі. Щоб систематизувати нашу благодійну меценатську діяльність та допомогти якнайбільшій кількості людей, ми створили благодійний фонд «Подоляни». Наш фонд можна вважати частиною системи корпоративної соціальної відповідальності. Напрямки діяльності фонду дуже різнопланові – допомога дитячим будинкам, громадським організаціям людей з інвалідністю, лікарням міста та області, школам і дошкільним закладам, університетам та бібліотекам. БФ «Подоляни» є також активним учасником міжнародних соціальних проектів «Діти за мир у всьому світі», «Книга Добра». В рамках цих програм сотні дітей учасників бойових дій з Тернопільщини мали змогу відпочити та оздоровитися в санаторіях Угорщини , а декому пощастило бути посланцем миру і представляти нашу державу у Римі, Стамбулі, Угорщині, Румунії, Словаччині, Чехії, Болгарії та у інших країнах ЄС. Безмежно вдячні Міністерствам закордонних справ України та Угорщини, Державному самоврядуванню українців Угорщини та БФ «Чисті серцем» за щасливі посмішки, емоції і враження дітей. Саме після партнерства БФ «Подоляни» та активної участі у проектах, мені було запропоновано відкрити Почесне консульство Угорщини в Тернополі і очолити його.

На вашу думку, що ще нам, українцям, потрібно зробити, щоб вступити до Євросоюзу?

Ми надзвичайно розумна нація, але ми хочемо все й одразу, так не буває, потрібно важко працювати, розвиватися, удосконалювати інституції влади, закони, і щоб ці закони для усіх мали однакову силу. Щоб влада прислухалася до бізнесу, підтримувала його розвиток.  Кожну дію потрібно робити крок за кроком, виважено і продумано.

Мені дуже подобаються слова Теодора Рузвельта:

«Роби, що можеш, з тим, що маєш, там, де ти є».

І не потрібно оглядатися на когось, кожен повинен робити свою справу професійно та якісно. Так ми досягнемо результату у всіх сферах.Від кожного з нас все залежить. Якщо кожен нестиме свою професійну місіюпо-європейськи, то Україна буде Європою, навіть без вступу до Євросоюзу.

Ми також талановита нація, про це неодноразово доводили на Євробаченні та інших міжнародних конкурсах. Українська вишивказараз чи не на усіх відомих подіумах. Українські спортсмени виборють перемоги на численних міжнародних змаганнях. А роботи українських художників купують видатні колекціонери світу… Тут питання лише до нас: чому ми цього не цінуємо? А з культури та мистецтва починається нація! Адже нація, як в свій час сказав Даль – це «…спільнота, клеєм для нації є мова, культура, пам’ять, звичаї, традиції ….».

ТОП-5 порад від Тетяни Чубак, як стати успішною жінкою:

1)      Планувати свій час. Людина повинна планувати свій кожен день та ставити цілі. Життя «по замовчуванню» не принесе ані щастя, ані успіху.Якщо ви не знаєте, чого хочете від життя, ви не реалізуєтеся і не будете щасливими.

2)      Бути відповідальним за те, що робите і ким Ви є. Не звинувачувати когось у тому, що щось у Вас склалося не так, як Ви того хотіли. Кожна помилка – це урок, це крок вперед. Хтось підраховував, скільки разів ракетаІлона Маска не злітала, скільки коштів було втрачено … Мені подобається вислів: «Не важливо скільки разів Ви впали, важливо скільки разів Ви піднялися». Ми часто оцінюємо людину за успіхами, не бачимо невдач, заздримо і т.д. Жодній людині не щастить у цьому житті. Успіх – це велика і наполеглива праця.

3)      Безперервно працювати над собою.Ми завжди притягуємо те, що є всередині нас. Наші думки, слова і дії – це наше оточення. Щоб бути успішним, потрібно самовдосконалюватися, бути кращою версією себе вчорашньої. Дарвін казав: «Виживає не той, хто красивий чи сильний, а той хто вчасно і правильно прилаштувався до обставин». Пандемія Covid19 показала, що сучасний світ потребує людей, які готові швидко вчитися та кардинально змінювати напрямок своєї діяльності.

4)      Бути вдячним за життя, за кожен день, за сім’ю. Щодня 100 тисяч людей не прокидаються…тому цінуйте те, що маєте сьогодні.Не потрібно себе ні з ким порівнювати. Такої людини, як Ви, більше немає, Ви унікальні. Бувають труднощі та невдачі, це нормально. Дякувати кожній людині у Вашому житті, і як говорить Східна мудрість «ніхто тобі не друг, ніхто тобі не ворог, кожен для тебе вчитель». Кожен з Вас – учитель, навіть якщо у Вас інша професія у житті.

5)      Робити усе якнайкраще. Важливо робити свою роботу якісно, докладаючи   знання,  вміння і досвід. Це є велика рушійна сила, яка змінює Ваш світ й Ваше оточення на краще.

І пам’ятайте, що завжди у Вас повинна бути ціль, вогонь в очах, інакше немає енергетики… Якщо у вас втрата сил – займіться спортом, погуляєте на природі, зробіть добру справу, поспілкуйтеся з друзями або людьми, які Вас мотивують. Після добрих справ завжди з’являється багато енергії, особливо коли бачиш вдячні очі людей, яким допомога була дуже необхідна. Ти розумієш, що корисний суспільству, що твоє життя має сенс!

Розмовляла – Наталя Небельська

Instagram: @tetyana_chubak

Facebook: ТатьянаЧубак

Facebook: @consul.ternopil

Facebook: @podolyany.com.ua 

Журнал “ДЗЕРКАЛО”, №4, червень 2021 р.